22 січня 2020 року відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук України.
На Бюро заслухали і обговорили доповідь директора Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Бойка О.В. «Стан, перспективи розвитку та науковий супровід галузі кролівництва в Україні» зазначено, що Станція впродовж 2016-2020 рр. виконує та координує дослідження за ПНД 36 «Селекційно-технологічні рішення ефективного виробництва продукції кролівництва та хутрового звірівництва»» («Кролівництво та хутрове звірівництво»).
Кролівництво – одна з перспективних галузей тваринництва, яка характеризується значними темпами відтворення поголів’я та швидкою окупністю вкладень у виробництво. Завдання галузі полягає у розведенні кролів для отримання цінного м’яса, хутра та пуху.
Аналіз світового виробництва кролятини свідчить, що провідне місце з виробництва кролятини – близько 850 тис. т – залишається за Китаєм (майже 60% від загального світового виробництва. Україна у світовому виробництві кролятини є десятою, а її частка становить менше1% або 12,2 тис. тонн.
В Україні загальна чисельність поголів’я кролів у господарствах усіх категорій налічує понад 4,7 млн голів. Найбільшими виробниками є господарства Київської, Житомирської, Вінницької областей – 30,2 % або 1,443 млн голів; найменші – в Рівненській, Херсонській і Луганській областях – всього 2,3%. Основна кількість поголів’я кролів в Україні припадає на особисті селянські господарства – 97,1% і біля 3% – на сільськогосподарські підприємства.
У світі існує близько 200 порід кролів. За характером продуктивності в кролівництві породи розрізняють: м'ясо-шкуркові; пухові; м'ясні, а за довжиною волосяного покриву: короткошерсті; нормальношерсті; довгошерсті. За розмірами і живою масою: великі (4-5 кг та більше); середні (2,5—4 кг); дрібні (менше 2,5 кг). В Україні кролівництво представлено великою кількістю порід кролів. Переважно це імпортні породи; 45% від усього поголів’я припадає на новозеландську білу та каліфорнійську, які відносять до спеціалізованих м’ясних порід. Решта, дещо більше половини, представлено м`ясошкурковими породами, і зовсім незначна кількість – це шкуркова порода рекс. В Україні розводять лише дві вітчизняні породи м`ясошкуркового типу: полтавське срібло та сірий велетень, що становить відповідно 8% і 9% від загальної кількості поголів’я.
За період виконання програми науковцями проведено комплексні дослідження з використання генетичних методів оцінки селекційно-генетичних факторів формування продуктивності кролів із подальшим корегуванням системи ведення селекційної роботи з типами, породами і лініями тварин, удосконалення технології годівлі кролів за застосування нетрадиційних кормів – біологічно-мінерально- вітамінних (БМВД) та мінеральних добавок; спосіб підвищення продуктивності кролів через оптимізацію параметрів мікроклімату приміщень закритого типу. Проведено аналіз генетичної структури кролів за чистопородного розведення та міжпородного схрещування за ISSR-маркерами. За використанням методу ISSR-PCR проведено генетичну паспортизацію, досліджено алелофонд популяції кролів порід радянська шиншила, білий велетень та полтавське срібло. Впроваджено у виробництво ряд розробок.
За звітний період Станцією опубліковано 117 наукових праць по кролівництву, в т. ч. 5 монографій, 107 статей, 5 методичних рекомендацій. Бюро президії постановило, діяльність Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН з наукового забезпечення розвитку кролівництва визнати задовільною.
