Про нас
Інститут створений з метою наукового супроводу підгалузей тваринництва, зокрема, хутрового звірівництва, кролівництва, скотарства і свинарства за дослідження біологічних ресурсів та розроблення нових методичних підходів, технологічних можливостей, та їх ефективного використання, а також інших супровідних напрямів для удосконалення, ефективного розвитку та підвищення біологічної та економічної продуктивності галузей тваринництва.
Інституту біоресурсів НААН 90-років (2019 рік)
Інституту біоресурсів Національної академії аграрних наук України (до 1991 року – Українське відділення Всесоюзного науково-дослідного інституту мисливського господарства та звірівництва) виповнюється 90 років. За цей період установа сформувалася як провідна наукова установа Національної академії аграрних наук України, що займається фундаментальними та прикладними дослідженнями у кролівництві, хутровому звірівництві, скотарстві, свинарстві, вівчарстві, а також мисливствознавством та сталим розвитком природоохоронних територій на основі освоєння завершених наукових розробок, розроблення галузевих програм, науково-методичних рекомендацій.
Згідно з Постановою бюро Президії НААН від 17.09.2014 року, протокол N° 9, Інститут біоресурсів НААН визначений головною науковою установою Національної академії аграрних наук України з координації наукових досліджень у звірівництві і кролівництві на період 2016-2020 рр.
Інститут є регіональним Центром наукового забезпечення підгалузей тваринництва, в рамках діяльності якого здійснюється розроблення і науковий супровід інноваційних та пілотних проєктів розвитку агроформувань; трансфер інноваційних технологій в скотарстві, свинарстві, вівчарстві, природоохоронних програм; надання науково-консультаційних та інформаційних послуг.
Інститут біоресурсів НААН має свою цікаву та непросту історію. Створений в далекому 1929 р. у м. Харків, за ініціативою Українського товариства мисливців лабораторія для «…изучения состояния охотничьей фауны и состояния охотничьего дела на Украине», діяльність працівників якої була спрямована на дослідження стану та чисельності популяцій мисливських тварин в УРСР. 1930 року лабораторія товариства мисливців переходить у підпорядкування зовнішньоекономічного об’єднання «Союзпушнина», яке було монополістом за часів СРСР з експорту хутра. Завданням лабораторії було дослідження можливості акліматизації нових для хутрового промислу видів звірів – американська норка, нутрія, ондатра. Не припинялася робота і з моніторингу мисливської фауни в УРСР. 1974 року відділення переводиться до м. Черкаси. За цей період науковцями розроблено елементи технології утримання і розведення нутрій, особлива увага приділялася питанням селекції, годівлі та ветеринарного захисту хижих хутрових звірів (норок, лисиць, песців), надавалася методична та консультативна допомога сусіднім Республікам (Литва, Латвія, Білорусь).
Із розпадом СРСР, 1991 року Українське відділення Всесоюзного науково-дослідного інституту мисливствознавства і звірівництва втрачає зв’язки з головною установою і переходить до складу Інституту тваринництва УААН, а 2004 – Дослідна станція звірівництва та мисливствознавства переходить як структурний підрозділ до Черкаського інституту АПВ. Період характеризується відновленням роботи з хутрового звірівництва, мисливствознавства та екологічної безпеки. Науковцями розроблено і запропоновано до впровадження нові підходи у відтворенні американської норки та нутрії в умовах сучасних звірогосподарств, способи підвищення резистентності молодняку та покращення якості хутра звірів.
2011 року, Дослідна станція звірівництва та мисливствознавства змінює підпорядкування і має назву Черкаська дослідна станція біоресурсів Інституту розведення і генетики тварин НААН, а з липня 2026 року – Інститут біоресурсів НААН. З січня 2014 року підпорядковується безпосередньо Національній академії аграрних наук України
У структурі інституту три відділи, а саме:
– біорізноманіття та екології;
– тваринництва та виробництва екологічно-чистої продукції;
– насінництва, маркетингу та товарного забезпечення;
За існування установи виконуються фундаментальні та прикладні дослідження, серед яких є пріоритетні у вітчизняній аграрній науці. Отже, здійснено випробування та впровадження 38 актуальних наукових розробок в галузі тваринництва, зокрема: Пристрій для вимірювання параметрів мікроклімату приміщень, Спосіб прогнозування продуктивності ВРХ на ранніх стадіях онтогенезу за типами дерматогліфів носо-губного дзеркала, Комп’ютерна програма “Автоматизована система племінного обліку кролів” («АСПОК»), Спосіб підвищення рухливості і запліднюючої здатності сперматозоїдів розмороженої сперми бугаїв, Спосіб визначення племінної цінності кролів різних генотипів із використанням селекційно-генетичного індексу, Електронний аналізатор мікроклімату тваринницьких приміщень тощо.
За останні десять років науковцями видано 14 монографій, зокрема Проектування інтенсивного виробництва кролятини в Україні: Монографія. – Чорнобай. «ЧКПП», 2019. – 212 с., «Кролівництво», видання третє перероблене. Монографія / Чорнобай. «ЧКПП», 2018. – 306 с., Молочне скотарство в фермерських та особистих селянських господарствах / Монографія. Чорнобай. «ЧКПП», 2017 – 228 с., співавторство у виданні Технологія органічного виробництва свинини. Монографія/ Полтава. ТОВ «Фірма «Техсервіс». 2017. – 401 с., Методологія та організація наукових досліджень в тваринництві. Посібник / Київ Аграрна наука. 2017. – 327 с. Отримано 15 патентів, які підтримуються на теперішній час та 1 авторське свідоцтво на твір.
Започаткована наукова школа академіка НААН М.І.Бащенка з селекції та відтворення великої рогатої худоби, під керівництвом якого здобуто 3 наукових ступеня доктора та 9 – кандидата сільськогосподарських наук. Серед докторів сільськогосподарських наук найбільш відомими є Хмельничий Л.М., Коцюбенко Г.А., кандидатів наук – Надточій В.М., Кузебний С.В., Гавриш О.М., Бойко О.В.
Трудовий колектив неодноразово нагороджувався відзнаками Верховної Ради України та Президії НААН.
