МІНЛИВОСТЬ ТА ХАРАКТЕР УСПАДКОВУВАНОСТІ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ САМЦІВ ТА САМОК НОРОК В РЯДІ ПОКОЛІНЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СХРЕЩУВАННЯ

Анотація

За результатами ретроспективного аналізу електронних баз даних показників продуктивності норок коричневого типу забарвлення звірогосподарства Черкаської облспоживспілки (2008-2014 рр., n=17400 гол.) досліджено рівень мінливості та характер успадковуваності селекційно-генетичних показників продуктивності популяцій помісних норок отриманих шляхом прилиття крові норок скандинавської селекції з вітчизняним типом норок стандартного коричневого типу. Встановлено, що за досліджуваний період в популяції норок спостерігалося покращення селекційно-генетичних ознак від першої до п’ятої генерації тварин. Середнє значення показника довжини норок вихідного покоління перебувало в межах 44,73 см, відповідний показник для тіла нащадків F₄ був вищим на 1,16 см, а в наступному поколінні ми спостерігали різке зниження значень даного показнику на 2,0 см. При дослідженні якості опушення та інтенсивності забарвлення помісних самок норок в ряді поколінь відмічена низька мінливість даних ознак (C.V. = 0,63-1,50%). При дослідженні показнику розміру білої плями на хутрі помісних самок норок встановлено, що даний показник у звірів досліджуваної популяції мав невисокий рівень варіювання і знаходився в межах 6,80-16,20 %, з крайніми значеннями оцінки ознаки 3 бали. Мінімальним середнім значенням оцінки за розміром білої плями на хутрі – 4,18 балів відзначались звірі вихідного покоління. У нащадків спостерігалась тенденція до підвищення якості хутра за даною ознакою з максимальними її значеннями в 2011 та 2014 роках – 4,90-4,82 балів відповідно. Починаючи з 2011 року на тілі більшості самок (68,6–90,0 %), які в подальшому були відібрані для відтворення, не спостерігалося білої плями. Реалізація репродуктивної функції самок норок у великій мірі залежить від факторів навколишнього середовища. За цією господарсько-корисною ознакою спостерігались досить високі значення коефіцієнта варіації в межах від 42,24-52,18 %, що є наслідком широкого ліміту кількості щенят в приплоді (1-16 голів). Таким чином можна зробити припущення, що потенціал відтворювальної здатності самок норок реалізується на фоні впливу не лише генетичного, а й паратипового факторів, що мало відображення на показнику плідності тварин.