ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСНОЇ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ ДОБОРУ ТА ВИКОРИСТАННІ ПЛЕМІННОГО ПОГОЛІВ’Я КРОЛІВ ПОРОДИ ПОЛТАВСЬКЕ СРІБЛО

Анотація

На основі дослідження поголів’я кролів породи полтавське срібло (n=310 гол.) на базі кролеферми Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН досліджено ефективність використання індексної оцінки в системі добору та використання племінного поголів’я кролів. Встановлено, що використання індексної селекції надає змогу провести ефективний підбір тварин за показником живої маси та розробляти ефективні схеми підбору пар базуючись на об’єктивну оцінку тварин, що використовуються для розмноження. Серед кролів досліджуваної популяції переважали тварини селекційний індекс яких знаходився в межах 56-65 балів (64-80 %). Лише 20 % самців мали максимальні значення індексу племінної цінності. Кролематки мали ширший діапазон варіативності за даним показником – 50-70 балів. Розподіл їх виявився наближеним до нормального. Максимальна частка тварин була оцінена в 56-60 балів – 36 %, відповідно мінімальний відсоток тварин (14 %) мав максимальне значення індексу племінної цінності.

В результаті проведеного підбору пар на основі індексної селекції встановлено, що всі селекційні ознаки окрім довжини тіла мали відмінність у нащадків порівняно з вихідним поголів’ям. Показник живої маси тварин у віці 120 днів у нащадків F1 виявився вірогідно нижчим на 181 г (P>0,999) та на 231 г нижчим у тварин F2 (P>0,999), що можна пояснити вищою консолідацію батьківського поголів’я, яка є наслідком відбору молодняку для розмноження.

Генетичний потенціал продуктивності кролів зазначених порід в умовах досліджуваних господарств мають високий рівень реалізації: за показником розміру тіла – 96,3 %, показником живої маси – 94,2 %, плідністю – 86,9 %. При цьому варто зауважити, що дані значення відображають не лише генетичну складову, а й її відповідь на фактори оточуючого середовища, в яких вона реалізується. Показник фенотипової консолідації поголів'я за досліджуваними ознаками в середньому склав 79-83 % та мав тенденцію до зростання з наступним поколінням. Таким чином наведені дані дають змогу стверджувати, що використання науково-обгрунтованих схем поєднання пар дає змогу вже в наступному поколінні підвищити рівень консолідації тварин, як за однією вибраною ознакою так і за комплексом ознак.