Удосконалення технології годівлі американської норки за використання мінеральних сорбентів цеоліт та вермикуліт

Анотація

Досліджено вплив мінеральних сорбентів вермикуліт та цеоліт на рівень реалізації відтворювальної здатності самців та самок норок за нестійкої годівлі в умовах сучасних звірогосподарств, динаміку росту і розвитку та збереженість молодняку і якісні характеристики хутра норок молодняку американської норки.

Самки дослідних груп характеризувались високою статевою активністю, про що свідчить 100% покриття. Також по двом дослідним групам – Д1 та Д3 встановлено нижчий в порівнянні з контролем відсоток прохолостілих самок – 33 та 66% відповідно. Підвищення плодючості спостерігалось лише у самок, яким додатково в раціон вводився мінеральний сорбент цеоліт. Вірогідне збільшення плодючості на 13,4% встановлено у самок норок групи Д1, яким перед проведенням сезону парування вводився в раціон цеоліт в розрахунку 0,5г/гол.

Аналіз плодючості самців, який вираховується за загальною кількістю отриманого від них потомства вказує, що максимальне значення виходу щенят на одного самця спостерігалось у плідників третьої дослідної групи, яким додатково вводився в раціон мінеральний сорбент цеоліт 0,9 г/голову. Від самок, покритих самцями даної групи, отримали 28,4 гол. новонароджених.

Також про позитивний вплив препарату саме в такій дозі свідчить і більша кількість отриманого приплоду на самку, що щенилась. Порівняно із аналогічним показником самок контрольної групи перевага склала 17,4%, проте при порівнянні середніх значень різниця виявилась не вірогідною. По інших дослідних групах різниця була не суттєвою і не достовірною.

Дослідження росту та розвитку молодняку норок свідчить, що щенята дослідних груп переважали у вазі над щенятами контрольної групи, проте найбільш результативним на даному етапі дослідження виявилось додаткове введення в раціон мінерального сорбенту цеоліту в дозуванні 0,5 г/гол.

Додавання до основного корму мінеральних сорбентів сприяло покращенню збереженості молодняку. Максимальні показники живої маси у віці 90 днів мали норки групи Д3 – 1157 г, який переважав аналогів на 16-137г. Максимальне значення різниці зареєстроване при порівнянні з контрольною групою (Р>0,99). У віці 120 днів значення досліджуваного показнику відмічено у молодняку групи Д5, який переважав своїх ровесників на 11-79 г, вірогідною різниця виявилася при порівнянні з контролем (Р>0,99). У віці 150 днів зареєстровано у тварин групи Д6, з добавкою до раціону вермикуліту, а мінімальне у тварин групи Д1, різниця у яких склала 80 г, при чому виявилася невірогідною (P<0,95). Використання мінеральних сорбентів в годівлі хутрових звірів не мало істотного впливу на морфологічні показники крові досліджуваних груп.