Динаміка і тенденції розвитку галузі кролівництва в Україні та світі

Анотація

У статті проаналізовано зміни чисельності поголів’я кролів, показників продуктивності, методів годівлі, утримання та селекції у світі та Україні впродовж останніх 50 років. Показано, що кролівництво за цей час зазнало значних трансформацій, спрямованих на інтенсифікацію виробництва та підвищення економічної ефективності. Наведено динаміку чисельності кролів у світі – від приблизно 400 млн. голів у 1970-х до стабілізації на рівні близько 500-700 млн. у 2010 – 2020-ті роки, із домінуванням м’ясного напрямку. В Україні чисельність кролів скоротилась із понад 20 млн. голів у 1970-х до 2 – 3 млн. у 2010 – 2020-х роках. Продуктивність кролів за вказаний період значно зросла: середня маса при забої піднялась до 2,6 – 2,8 кг у світі та 2,4 – 2,5 кг в Україні, при скороченні віку досягнення забійної кондиції з 110 – 120 до 70 – 75 діб. Відзначено зростання багатоплідності до 10 – 12 кроленят за окріл, збільшення кількості окролів на рік до 8 – 9, а також підвищення конверсії корму. У селекції відбувся перехід від традиційного фенотипового відбору до багато параметричного, геномного та маркер-асоційованого відбору. Проаналізовано також еволюцію технологій годівлі та утримання. Виявлено глобальну тенденцію до скорочення комбінованого м’ясо-шкуркового напряму продуктивності. В Україні основними викликами нині залишаються недостатній рівень племінної роботи, обмежені інвестиції та слабка інтеграція до міжнародних стандартів. Головними напрямами розвитку кролівництва є спеціалізація на м’ясному напрямі, впровадження сучасних біотехнологій і автоматизація, а також пошук нішевих ринків. В Україні додатковий шанс дають також кооперація та експортні можливості за умови модернізації виробництва. Основними чинниками позитивних змін у галузі кролівництва світу стали впровадження інтенсивних технологій годівлі та утримання, селекційні досягнення (перехід до геномної селекції, використання гібридних ліній), удосконалення менеджменту відтворення та автоматизація виробничих процесів. Україна також поступово інтегрується у ці процеси, але потребує розвитку племінних центрів, сучасних лабораторій і інвестицій у новітні технології та генетичні дослідження.