ВИКОРИСТАННЯ СІРКОВМІСНИХ БІОРЕГУЛЯТОРІВ В ГОДІВЛІ АМЕРИКАНСЬКОЇ НОРКИ

Анотація

Для проведення дослідження були використані два синтетичних біорегулятора: ДНС (динатрієва сіль сукцинату) та Ц (похідне цистеїну).

Біохімічні дослідження крові були виконані на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі BTS-330 «BioSystems» загальноприйнятими та

уніфікованими методами з використанням стандартних наборів реактивів фірми «BioSystems». Для проведення дослідження було сформовано

контрольну та дві дослідні групи самців та самок норок (по 25 голів самок та по 5 голів самців в кожній групі).

Метою роботи було дослідження вплив сірковмісних біорегуляторів на рівень реалізації відтворювальної здатності самців та самок норок за

нестійкої годівлі в умовах сучасних звірогосподарств, динаміку росту і розвитку та збереженість молодняку та якісні характеристики хутра норок

молодняку американської норки при застосуванні мінеральних сорбентів в якості кормової добавки.

Встановлено підвищення плодючості самок на 4,7% та реєстраційного виходу молодняку на 20%, а також покращення запліднювальної здатності

самців на 7%. Покращується фізіологічний стан та захисні властивості організму. Встановлено вірогідне підвищення у сироватці крові рівня

загального білка на 14,5% по групі Д1 та креатиніну на 24 і 31% відповідно по групах. Уведення сірковмісних біорегуляторів загалом позитивно впливало на

динаміку приросту живої маси молодняку після відлучення. У 60-ти денному віці щенята обох дослідних груп із значущою різницею переважали у вазі

молодняк контрольної групи, при цьому найбільш результативним було уведення препарату динатрієва сіль сукцинату, за дози 0,2 г/гол. Молодняк норок ріс більш інтенсивно і значно переважав ровесників контрольної групи на 23,3 г (P>0,99). Максимальні прирости живої маси у молодняку дослідних груп (+11,8…+15,4%) зафіксовано до 90-денного віку, в подальшому переважання за даним показником спостерігалося у тварин контрольної групи.

За результатами вивчення морфологічного складу крові норок 180- денного віку не встановлено значущої різниці за кількістю еритроцитів,

гемоглобіну та лейкоцитів. Вищезазначені показники знаходились в межах фізіологічної норми, проте у тварин яким додатково додавали в раціон

сірковмісний препарат кількість еритроцитів у крові була вищою на 6,1 % , гемоглобіну на 8,8%, а лейкоцитів – нижчою на 3,4%.

Морфометричні характеристики ювенального волосяного покриву молодняку норок досліджуваних груп у віці 45 днів не мав вірогідної різниці за

показником довжини волосся (P<0,95). У віці 60 днів, установлено переважання за показниками довжини волосся різної категорії у тварин

дослідних груп (P>0,95). Середнє значення показника довжини покривного волосся становило 14 - 15 мм, осьового – 10-11, пухового – 6-8 мм. При

порівнянні середніх значень товщини волосся різної категорії у даному віці відмічено вірогідну різницю (P>0,95). Аналогічна тенденція зберігалася до

початку линьки тварин. Линька тварин досліджуваних груп розпочалася 20 серпня і закінчилася 24 жовтня, тривалість даного періоду варіювала в

межах груп 56-67 днів. При порівнянні середніх значень не встановлено вірогідної різниці (P<0,95).