КЛІНІЧНІ ПАРАМЕТРИ ОРГАНІЗМУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ

Автор(и)

  • I.I. Kovalchuk
  • I.A. Kolomiets
  • T.O. Pundyak

DOI:

https://doi.org/10.37617/2708-0617.2026.12.185-198

Ключові слова:

кролі, клінічні показники, температура, пульс, дихання, інфрачервона термографія, тепловізор

Анотація

У сучасних умовах інтенсивного тваринництва особливого значення набуває дослідження впливу температурних режимів довкілля на клінічний і

фізіологічний стан організму сільськогосподарських тварин, адже саме мікроклімат визначає рівень їх продуктивності та стійкість до захворювань.

Особливо це стосується кролів, які є надзвичайно чутливими до змін температури та вологості, що може призводити до порушень обміну речовин

і зниження життєздатності. Метою проведеного дослідження було встановити характер змін основних фізіологічних параметрів кролів за умов

утримання із періодично підвищеною температурою (28-30°С) та пониженою температурою (2–5°С) протягом десяти діб експерименту, а також оцінити інформативність інфрачервоної термографії як не інвазивного методу діагностики теплового та холодового стресу. Отримані результати свідчать, що температурні режими довкілля мають виражений вплив на клінічний та фізіологічний стан кролів. У результаті дослідження встановлено, що у кролів І дослідної групи, яких утримували за умов підвищеної температури, спостерігалася вища температура тіла на 2,8 %, частота пульсу на 20,8 % (P<0,01), частота дихання (P<0,01), а також вірогідне зниження маси тіла (P<0,01). Встановлено зниження споживання корму та подвоєне споживання води порівняно з контролем, що свідчить про порушення водно‑кормового балансу. За даними термографії встановлено підвищення температури поверхневих ділянок тіла (око, основа вуха, черевна ділянка, пах, грудна ділянка хребта, задні кінцівки) (P<0,05), що підтверджує розвиток теплового стресу та системне порушення терморегуляції. У кролів ІІ дослідної групи, яких утримували за умов низької температури, встановлено зниження температури тіла на 3,6 %, підвищення частоти пульсу на 15,0 % (P<0,05) без змін у частоті дихання, а також зниження маси тіла на 4,1 % (P<0,05). Встановлено збільшення споживання корму та зменшення споживання води удвічі порівняно з контролем, що свідчить про компенсаторні реакції організму на холодовий стрес. За даними термографії у кролів ІІ групи спостерігали зниження температури черевної ділянки, паху та задніх кінцівок на 27,5–43,7 % (P<0,05), що підтверджує охолодження периферичних ділянок тіла та адаптацію до низьких температур.

Опубліковано

2026-01-01