ЗМІНИ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ САМИЦЬ І САМЦІВ СРІБЛЯСТО- ЧОРНИХ ЛИСИЦЬ ЗА РІЗНОВІКОВИХ ВАРІАНТІВ ПІДБОРУ ПАР
Анотація
Визначено вікову структуру загального поголів’я сріблясто-чорних лисиць за розведення у базовому господарстві. Встановлено, що найбільшу питому частку у загальній масі поголів’я займають однорічні особини (44,0–34,3 %). Тоді, як найменшою за кількістю виявилися самиці п’яти і шестирічного віку, які були подібні за питомою часткою і займали по 0,5 %.
Проведено аналіз даних перебігу гону та оцінено варіанти різновікового підбору батьківських пар за такими показниками як: кількість самиць, які щенилися, кількість новонароджених щенят на основну самицю і на ту, що щенилася.
Виявлено, що за однорідного підбору батьківських пар за віком найбільш вдалими виявились поєднання три і чотирирічних особин, які за чисельністю приплоду переважали решту груп на 61,0 і 4,3 %. Відмінність за показником плодючості самиць між варіантами різнорідного підбору батьківських пар за віком вірогідної різниці не мала.
За рівнем збереження одержаного приплоду у варіантах однорідного підбору батьківських пар, який становив у середньому 87,7 і 85,7 %, із коливаннями у межах від 86,7 % до 88,5 % на момент відсадки та від 83,3 % до 87,4 % до забою, між групова різниця відсутня. За використання різнорідного підбору батьківських пар середні значення цього показника були майже подібними у всіх варіантах поєднань (87,4–86,2 %). Хоча за спаровування самиць, які вперше брали участь у розмноженні, і самців усіх вікових груп мали місце нижчі вияви збереження щенят як від народження до відсадки (на 2,4–2,7 %), так і відвідсадки до моменту забою (0,9–1,9 %), ніж дво, три і чотирирічного віку.
Найгіршою життєздатністю молодняку (83,3 %) протягом усього періоду його вирощування відзначалася пара ♀1х♂1.
На підставі розподілу самиць за чисельністю народжених щенят установлено, що 72,6 % самиць, незалежно від варіантів підбору батьківських пар, були багатоплідними, 22,4 % – середньоплідними і лише 5,0 % – малоплідними.
Виявлено, що з розрахунку на одного плідника у разі виробничої експлуатації однорідного підбору батьківських пар кращими показниками виходу щенят відзначалися поєднання ♀3–4♂3–4, які переважали пари ♀1х ♂1 на 2,16 голови або 82,4 % (р<0,05) та поєднання пар ♀2х♂2 – на 0,39 голови або 8,9 %. При різнорідному варіанті підбору батьків найбільшою кількістю щенят характеризувались пари ♀3–4х♂≥5 (6 голів), тоді як найменш вдалими виявились підбори ♀1х♂2 та ♀1х♂3–4 (3,55–4,44 голови).
