На звірофермах Данії знищують мільйони норок. На скільки виправдане це рішення, і чи варто наслідувати цей приклад в Україні ? У багатьох в нашій країні виникає це питання, не можуть оминути його і науковці Черкаської
дослідної станції біоресурсів НААН.
Дослідна станція є головною установою Національної академії аграрних наук України з координації наукових досліджень у звірівництві та кролівництві, і ми не можемо обійти увагою долю галузі яка сприяє зайнятості населення, збільшує надходження до бюджету, особливо за рахунок експорту, є інвестиційно
привабливою та вирішує проблеми належної утилізації відходів птахофабрик та рибопереробних підприємств в обсязі 40 тис. тон. на рік.
На сьогодні відомо, що у норок в Данії виявлений мутований коронавірус, який начебто передається людині. Уряд цієї країни оголосив, що вимушений розпорядитись про знищення усіх тварин даного виду, інакше мутований вірус може
поширитись і за межі Данії.
Разом з тим експертам за межами Данії не ясно, на чому ґрунтується ця заява. Хоча було опубліковано деяку інформацію про зафіксовані мутації, цього поки недостатньо, щоб підтвердити таку сміливу заяву, сказала Маріон Купманс, керівник відділу вірусології в Медичному центрі Еразма в Роттердамі (Нідерланди), де було проведено багато аналізів на спалахи вірусів голландських норок. “Це дуже сміливе твердження”, – сказала Купманс. “Одноразова мутація, я би не очікувала, що матиме такий драматичний ефект”.
Дослідження із залученням порівняно великого числа тварин підтверджує попереднє припущення, що люди можуть інфікувати домашніх тварин новим коронавірусом. Натомість можливість зараження навпаки, тобто від домашніх
тварин до людей, вважається малоймовірною. Тим часом президент Інституту імені Фрідріха Леффлера (FLI) у Грайфсвальді Томас Меттенляйтер зазначає, що результати дослідження його не здивували. “Вони лише підтверджують те, що ми вже знаємо”, – визнає він.
Директор Лондонського інституту генетики Університетського коледжу Франсуа Баллу сказав: “Я не вірю, що штам, який адаптується до норки, представляє вищий ризик для людини”. Такої думки додержуються багато відомих в світі
вчених.
Всесвітня організація охорони здоров’я фіксувала випадки зараження тварин COVID-19 від людей, але досі не зареєстровано жодного випадку зараження людини від тварини. У ВООЗ закликали до подальших досліджень, аби
підтвердити попередні висновки та оцінити потенційні наслідки такої мутації з огляду на діагностику, терапію та розробку вакцин.
Головний науковий співробітник ВООЗ Сумья Свамінатан сказала, що ще занадто рано робити поспішні
висновки про наслідки мутації вірусу виявленого в норці. “Нам потрібно почекати і подивитися, які будуть наслідки, але я не думаю, що ми повинні робити будь – які висновки про те, чи вплине ця конкретна мутація на
ефективність вакцини”, – зазначила вона. – На даний момент у нас немає ніяких доказів цього “.
На сьогодні COVID-19 виявлено не лише у норок, а у котів, тигрів та деяких інших тварин.
В Україні, як повідомив директор Інституту ветеринарної медицини НААН член-кореспондент Ничик Сергій Анатолійович їхня наукова установа також вивчає можливості зараження людей коронавірусною інфекцією від тварин.
Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов на брифінгу 26 квітня зазначив: «Якщо ми подивимось на офіційні повідомлення ВООЗ, то відомі випадки, коли собаки чи інші домашні тварини захворіли від людини, бо передача хвороби COVID-19 відбувається від людини через краплі, що виділяються під час чхання тощо. Випадки захворювання людини від тварини у світі офіційно не зареєстровані».
В той же час існують зовсім інші думки. Так в урядових колах РФ заявляють, якщо норок дійсно знищать, то ціна на їхнє хутро злетить, а у Росії може з’явитися реальний шанс стати лідером хутряного експорту. Китай, нинішній лідер хутряного експорту, не ставить на повістку дня знищення норок.
В Україні ж, останніми вищезазначеними подіями хочуть скористатися так називаємі зоозахисники, для яких важливо не підтримка інтересів держави а знищення галузі.
А тому, зважаючи на важливість звірівництва, необхідне проведення подальших досліджень, аби підтвердити або спростувати попередні висновки та врахувати думку фахівців, як зарубіжних так і вітчизняних при прийнятті відповідних рішень законодавчими органами України.
О. В. Бойко,
директор Черкаської дослідної
станції біоресурсів НААН