ОЦІНКА СТАНУ КОМФОРТУ КРОЛІВ У ЦЕГЛЯНОМУ КРІЛЬЧАТНИКУ ЗА ПЕРІОДАМИ РОКУ
Анотація
Зміна клімату є однією з найбільших загроз для всіх верств населення, оскільки безпосередньо впливає на навколишнє середовище та економіку України. Це вимагає проведення відповідних заходів з адаптації тварин до мікроклімату, для уникнення зниження виробництва сільськогосподарської продукції. Дослідження проведені на кролях породи полтавське срібло, каліфорнійська та новозеландська біла на базі кролеферми Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН. Метою експерименту було визначити основні параметри мікроклімату у капітальних цегляних крільчатниках, за умов підвищених температур довкілля і утримання тварин за традиційною промисловою технологією у сітчастих клітках, для оцінки стану комфорту тварин. Методи дослідження – бібліографічні, аналітичні, фізичні, біометричні. Дослідження мікроклімату проводили впродовж 20 діб, у другий місяць кожної пори року, методом безперервної автоматичної реєстрації за допомогою вимірювально-облікового комплексу «Аналізатор повітряного середовища електронний моноблоковий». Зміни показників температури й вологості у крільчатнику визначали за сухого типу годівлі тварин повнораціонним гранульованим комбікормом з годівниць бункерного типу і цілодобового доступу до води за допомогою ніпельних поїлок. Оцінку стану комфорту кролів, за порами року, здійснювали за допомогою обрахунку температурно-вологістного індекса (ТВІ). Дослідженнями встановлено, що у зимовий період утримання в цегляній будівлі кролі мали деякий дискомфорт, який характеризував індекс ТВІ на рівні 46,5 од., що відповідало наявності мінімального холодового стресу. Значно більший дискомфорт відчували тварини у період аномально спекотного літа, коли ТВІ дорівнював 74,4 од., що вказує про наявність помірного теплового стресу. При порівнянні середніх значень відтворювальної здатності кролематок визначено вірогідне переважання кількісних параметрів досліджуваних гнізд за порами року, які узгоджувалися зі станом комфорту тварин.
Посилання
Директива 2006/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 квітня 2006 р. про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги та про скасування Директиви Ради 93/76/ЄЕС (Текст має відношення до ЄЕЗ). Офіційний журнал Європейського Союзу. 27.04.2006. L 114/64.
ДСТУ ІSO 50001:2014. (2015). Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування (ІSO 50001:2011, ІDT). К.: Мінекономрозвитку України, 19.
Закон України Про енергетичну ефективність будівель. (2017). Відомості Верховної Ради (ВВР). 33, 359.
Болтянська Н.І. Система чинників ефективного застосування ресурсозберігаючих технологій в молочному скотарстві на підприємстві. Науковий вісник ТДАТУ. 2016. Вип.6. Т.1. С. 55-64.
Boltyanska N. Ways to Improve Structures Gear Pelleting Presses. TEKA. An International Quarterly Journal on Motorization, Vehicle Operation, Energy Efficiency and Mechanical Engineering. Lublin Rzeszow, 2018. Vol. 18. No 2. Р. 23-29.
Волощук В. М., Смислов С. Ю., Сокирко М. П. (2017). Нетрадиційні об’ємно-планувальні рішення для будівництва свиноферм племінних підприємств до 100 основних свиноматок. Наукові доповіді НУБіП України: електрон. наук. фахове вид. Vip. 2 (66). doi: http://dx.doi.org/10.31548/ dopovidi2017.02.014. [Українською мовою].
Бойко О.В., Гончар О.Ф., Гавриш О.М., Небилиця М.С., Осокіна Т.Г. (2022). Шляхи зменшення впливу об’єктів тваринництва на довкілля. Агроекологічний журнал. №1. С. 13-22.
Небилиця М. С. (2019). Техніко-економічне обґрунтування теплоізоляції огороджувальних конструкцій свинарських приміщень. Свинарство. Міжвідомчий збірник наукових праць Інституту свинарства і АПВ НААН. Іс. 73:48-57. [Українською мовою].
Бащенко М. І., Небилиця М. С., Чернецький А. Г. (2010). Основні принципи реконструкції тваринницьких приміщень для застосування ресурсозберігаючої технології виробництва свинини. Методичні рекомендації. Черкаси: Черкаська ДСБ НААН, 25.
Wang F., Zhang J. (2019). Heat stress response to national-committed emission reductions under the Paris agreement. Int. J. Environ. Res. Publ. Health. 2019. 16 (12). P. 2202. DOI:10.3390/ijerph16122202.
Shauberger G., Mikovitz K., Tsolich V., Harterteguber S., Baumgartner J., Nibur K., Piringer M., Knauder V., Anders I., Andre K., Hennig-Pauka I. & Shenhart M. ( 2019). The impact of global warming on cattle held in buildings: the efficiency of adaptation measures to reduce heat stress for pigs on fattening. Climate changes 156, 567-587. DOI: 10.1007/S10584-019-02525-3.
Іванюта С.П., Коломієць О. О., Малиновська О. А., Якушенко Л. М. (2020). Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації./ аналіт. доповідь за ред. С. П. Іванюти. К.: НІСД, 2020. 110 с.
Nebylitsa M. S., Boiko О. V., Usenko V.O., Osokina T.G. (2022). Determination of the emission of pollutant substances from the flying house to the atmospheric air depending on the effect of some paratypical factors. ЗНП Ефективне кролівництво і звірівництво. 2022. Вип. 8. С. 6-16. . DOI: https://doi.org/10.37617/2708-0617.2022.8
Хазін В.Й., Кошлатий О.Б., Нестеренко С.В. Заходи з енергозбереження при проектуванні та експлуатації тваринницьких будівель. Енергоефективність в будівництві та архітектурі. 2013. Т. 4. С. 270-275.
Відомчі норми технологічного проектування. Підприємства звірівництва та кролівництва. ВНТП-АПК-05.07. Мінагрополітики України, Київ 2007. Чинні з 11.03.2008.
Marai I. F. M., Habeeb A. A. M., Gad A. E. (2002). Rabbits productive, reproductive and physiological performance traits as afected by heat stress: a review. Livest Prod Sci. 2002. 78. P.71-90. DOI: 10.1016/S0301-6226 (02) 00091-X.
Marai I. F. M., Haeeb A. A. M., Gad A. E. (2007). Biological functions in young pregnant rabbit does as affected by heat stress and lighting regime under subtropical conditions of Egypt. Trop Subtrop Agroecosyst. 2007. 7 (3). P. 165-176.
Song Z., Zhao G., Zhang Y. (2006).The effect of heat stress on rabbits and its nutrition regulation. Feed Res. 2006. 7. P.19-22. DOI:10.3969/j.issn.1001-0084.2006.07.007.
Yan Y., Li M. (2008). Feeding Management Technology of Breeding Rabbit in Hot Climate. Qingdao Kanada Food Company Limited Kanada Group. 2008. P. 25-27. Available online at: http://hostcambodia.com/mekarn/prorab/yan.htm.
Marco-Jiménez F., García-Diego F. J., Vicente J. S. (2017). Effect of gestational and lactational exposure to heat stress on performance in rabbits. World Rabbit Sci. 2017. 25. P. 17-25. DOI:10.4995/wrs.2017.5728.
Jie Z., Chao Y., Min L., Li T., Zhang X.Y., Xie, X. H. (2020). The effect of heat stress on the reproductive performance of rabbits and the research progress of related heat shock proteins. Rabbit Rais China. 2020. 235. P. 19-22. DOI: 10.3969/j.issn.1005-6327.2020.01.005.
Коліер Р., Хол Л., Рангруанг С. & Зімблман Р. (2015).Тепловий стрес і його вплив на обмін речовин та продуктивність. Молоко і ферма. 2015. № 3 (28).
Матеріал з Вікіпедії. https://uk.wikipedia.org/wiki/Humidex.
Schlatter, TW (1987). The temperature-humidity index. In: Climatology. Encyclopedia of Earth Science. Springer, Boston, MA. https://doi.org/10.1007/0-387-30749-4_176
ДБН В.2.2.1-95. Будинки та споруди. Будинки та споруди для тваринництва. Чинні від 1995-01-02. (1995). Київ: Держкоммістобудування України, 38 с.
Аналізатор повітряного середовища електронний: пат. на винахід 127047 Україна: МПК G01N 27/416 (2006.01), G01N 27/27 (2006.01), G01N 19/10 (2006.01). № а 2017 12586; заявл. 18.12.2017; зареєс. в Держреєстрі 29.03.2023.
Небилиця М.С., Бойко О.В. (2019). Обґрунтувати використання розподіленої системи контролю повітряного середовища тваринницьких приміщень. ЗНП Ефективне кролівництво і звірівництво. 2019. Вип. 5. С. 99-117.
Бащенко М.І., Волощук В.М., Іванов В.О., Небилиця М.С., Бойко О.В., Сотніченко Ю.М., Ткач Є.Ф. (2021). Методика мульти-параметричної оцінки мікроклімату тваринницьких приміщень методом безперервної автоматичної реєстрації. Методичні рекомендації. 24.
Calvet, S., Cambra-Lopez, M., Estelles, F., Torres, A.G. (2011). Сharacteristics of the internal environment and gas emissions from queen's farms. World Rabbit Sci. 2011, 19: 49-61. Doi:10.4995/wrs.2011.802
